Фінальна стрічка

ми не навчені говорити «так», взаємно сповільняючі серцебиття. 

навпіл небо ділить літак. навпіл ділиться все життя. 

дві дороги зіткнулись в пункті, а між ними подвійна межа. 

весь час ти тримав ту руку, яка зараз надто чужа.

як рвуться наши обійми і палають вогнем мости

кожного вечора ти отримуєш, ненаписані мною листи. 

зірки це плями світла посеред чорної імли. 

вагаючись ти почуєш шепіт: « якщо не зараз то коли?»

має бути фінальна стрічка, game over або ж the end 

доки палатиме в темряві свічка, я відкрию тобі Неверленд.

оne for the road, baby, ми сьогодні летимо наспад. 

відкривайте вікна, вимикайте світло, Всесвіт намалює рясний зорепад.

згадуй серце згадуй, цей останній вальс

ну ж бо, кохана, ходімо, Люцифер вже чекає на нас